Тема: Питання до іспиту

Дисципліна: Філософія

Обсяг: сторінок.

№ роботи: 12605

ЗМІСТ

1. Головні періоди, представники та характерні риси античної філософії.
2. Досократівський період античної філософії та його характерні риси (Геракліт Ефеський, Демокріт, Левкіп).
3. Класичний сократівський період античної філософії та його характерні риси (Сократ, Платон, Аристотель).
4. Елліністичний період античної філософії.
5. Римський період античної філософії та його характерні риси (Тіт Лукрецій Кар, Марк Аврелій, Сенека)
6. Етапи історичного розвитку Середньовічної філософії та їх основні риси.
7. Етап патристики в Середньовічній філософії (Августин Блаженний)
8. Етап схоластики в Середньовічній філософії (Фома Аквінський)
9. Головні напрями та характерні риси філософії Відродження (Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Микола Кузанський, Микола Копернік, Ніколо Макіавелі, Томас Мор)
10. Головні напрями та характерні риси філософії Реформації (Мартін Лютер, Ульріх Цвінглі, Жан Кальвін, Томас Мюнцер, Еразм Роттердамський)
11. Емпіризм та раціоналізм філософії нового часу (Френсіс Бекон, Томас Гоббс, Рене Декарт, Готфрід Вільгельм Ляйбніц, Бенедикт Спіноза)
12. Доба Просвітництва та її основні риси (Франсуа Вольтер, Шарль Луї Монтеск’є, Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Поль Гольбах, Сен-Сімон)
13. Основні періоди, представники та характерні риси української філософії.
14. Українська філософія доби Відродження (XIV – XVI ст..) (Іван Вишенський)
15. Філософська думка в Києво-Могилянській академії (Петро Могила, Інокентій Гізель, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода)
16. Університетська філософія в Україні (XVIII – поч. XIX ст.) (Памфіл Юркевич)
17. Українська філософія другої половини ХІХ ст. (Іван Франко, Леся Українка).
18. Новітня українська філософія ХІХ – ХХ ст. (Микола Бердяєв, Лев Шелестов, Володимир Винниченко, Володимир Вернадський)
19. Герменевтика (Ганс Гадамер, Юрген Габермас)
20. Філософські погляди В. І. Вернадського
21. Головні напрямки сучасної філософії та її основні риси 
22. «Філософія життя» (Вільгельм Дільтей, Фрідріх Ніцше, Артур Шопенгауер)
23. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм (Огюст Конт, Бертран Рассел, Карл Поппер
24. Постмодернізм (Жак Дерріда, Жорж Батай)
25. Екзистенціалізм (Мартін Хайдеггер, Альбер Камю, Жан-Поль Сартр)
26. Німецька класична філософія та її основні досягнення (Іммануїл Кант, Георг Гегель, Фрідріх Шеллінг, Йоган Фіхте, Людвіг Фойєрбах)
27. Марксизм (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс) 
28. Фрейдизм (Зігмунд Фрейд)
29. Неофрейдизм (Карл Юнг, Герберт Маркузе, Еріх Фром, Альфред Адлер)
30. Неотомізм (Етьєн Жильсон, Жан Мерітен, Іван Павло ІІ)
31. Особливості, характерні риси та основні школи філософії стародавньої Індії (буддизм, джайнізм) 
32. Особливості, характерні риси та основні школи філософії Стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм)
33. Прагматизм (Чарльз Пірс, Вільям Джеймс, Джон Дьюї)
34. Прагматизм (Чарльз Пірс, Вільям Джеймс, Джон Дьюї)
35. Феноменологія (Едмунд Гуссерль)
36. Гіпотеза як форма пізнання.
37. Наука як форма духовної діяльності людини. Проблема класифікації сучасних наук.
38. Творчість та інтуїція в процесі пізнання.
39. Спеціальні методи наукового пізнання.
40. Загальнонаукові методи наукового пізнання.
41. Діалектика чуттєвого та раціонального рівнів пізнання.
42. Філософські методи наукового пізнання.
43. Сутність пізнавального процесу.
44. Проблема цінностей в філософії.
45. Теорія як форма пізнання.
46. Співвідношення філософії та науки.
47. Критерії розробки наукових проблем.
48. Феномен культури та багатогранність її виявів.
49. Глобальні проблеми сучасності
50. Духовне життя суспільства (духовне виробництво).
51. Основні методи прогнозування.
52. Концепція коеволюції людського «Я» і природи.
53. Головні аспекти передбачення майбутнього.
54. Екологічна проблема та шляхи її вирішення.
55. Прогнозування та його різновиди.
56. Наука і моральна відповідальність.
57. Проблеми майбутнього в філософії.
58. Проблеми взаємодії суспільства та природи в філософії.
59. Теоретизація та діалектизація науки.
60. Діяльність як спосіб існування соціального.
61. Проблеми історичного процесу в філософії.
62. Сфери життєдіяльності суспільства.
63. Суперечлива природа оцінки та її функції.
64. Проблема суспільства в філософії.
65. Структура і функції наукової теорії. Закон як її засадовий елемент.
66. Закони діалектики.
67. Принцип співвідносності в розвитку наукового пізнання.
68. Проблема агностицизму у філософії.
69. Альтернативи діалектики.
70. Діалектика як загальна концепція розвитку.
71. Небуття як категорія онтології.
72. Розуміння і пояснення в науковому пізнанні.
73. Філософський зміст категорії «матерія». Рух як атрибутивна властивість матерії. Розташування матерії у просторі і часі.
74. Основні форми буття.
75. Проблеми буття в філософії.
76. Синергетика як сучасна наука про саморозвиток матерії.
77. Об’єкт та предмет філософського знання.
78. Наукова картина світу та її еволюція.
79. Структура філософії як системи знань.
80. Елементи структури матерії
81. Основні функції філософії.
82. Функції філософії в науковому пізнанні.
83. Основні підходи у вирішенні проблеми пізнання.
84. Соціальні характеристики особистості.
85. Форми суспільної свідомості.
86. Метод та методологія в науковому пізнанні.
87. Сутність пізнавального процесу.
88. Проблема людини в філософії.
89. Рівні свідомості.
90. Форми наукового пізнання.
91. Головні функції свідомості.
92. Елементи наукового пізнання.
93. Форми відображення та їх особливості.
94. Сутність та структура наукового пізнання.
95. Теорія відображення в матеріалістичній філософії.
96. Найважливіші різновиди практики.
97. Головні підходи до проблем свідомості в філософії
98. Критерії істини.
99. Принципи пізнання.
100. Категорії діалектики
101. Принципи діалектики.
102. Діалектично-матеріалістичне вчення про істину.
103. Свобода критики та недопустимість монополізму та догматизму в науковому пізнанні.